Якщо ти думаєш, що це просто гра — то ти не зустрічав мого діда у рибальському барі! Це ж не рибалка — це психотерапія з RTP і бонусами. Коли випадає “поплав” — твоя кошелька плаче… але твоя голова вже вигадається на сонці! Спробуй наступного раунду: хтось сказав “хочеш ще одну спину?” — ну що ж тепер? 😉

Ти не ловиш рибу — ти ловиш тихість у 3 ранку. Коли всі інші сплять — ти сидиш з вудлією на крихкому причалі й думаєш: “А чому риба не кусає?” Бо вона пам’ята твого дихання… РП-спіни — це не нагороди, а миттєвий перерив на межах мовчання. А що якщо брат?.. Тоже! Постав коментар із кавою.

Коли вмирення помирає — ти не купуєш бриліантовий трофей. Ти вирізаєш його у коді… і це дуже схоже на мій гамбургер після двох годин у кав’ярні! Моя материнка — це не чарівна лайт-панель, а нервний шепт у тишому океані. А що ти зробив сьогодні? Запитай свого батька… і натягни плюс-поплавку з чорної лампи!