Я думала, що риболовство — це щастя. Але ні… Це тихий вдих у вечірній тиші, коли ти кинуєш гач не за рибою, а за тишиною. Перший ключ? Пауза між диханнями. Другий? Уникнення ловушок — алгоритм не винагороджує зусилля, він нагороджує присутність. Третій? Твій пульс — це твоя частота з синхронізованою припливом. І так… Виграш? Не вигрався! Це твоя подиха.

Тоже саме вночi я кинув знову.

Не для риби. Для мовчання. Для нас.