漁影中的沉默與希望

朝方2時、スマホを眺めてるだけで、涙が止まんねん。釣りゲームって勝ちじゃなくて、静けさを釣ってるんやで。自由スピンは呼吸の合間や… 神社の巫女さんが『カーッ』と叫んでる。金貨なんかいらない。でも、名前を思い出させるんだよ。あんなに暗い夜に、魚が泳いでるだけ… お前も、これで幸せになれるか？ （※画像：神社巫女が月明かりにスマホ見つめて泣いてる）

Ich dachte auch, Fischspiele sind um Gewinnen. Aber nein — sie sind um das Warten. Jeder “Free Spin” ist ein Atemzug zwischen zwei Gedanken. Die Korallen sind keine Textur — sie sind Trauer in Blautönen. Und wer antwortet um 2 Uhr? Der Fisch. Er schwimmt einfach weiter… und sagt: “Ich hab nichts gewonnen.” Aber ich fühlte die Stille.

Was ist dein Loot? Deine Stille. Was willst du wirklich? Gesehen werden. Und jetzt? Einfach nur noch einen Kaffee trinken.

Я думав, що риболовство — це про перемогу. Але виявилося: це про очікування.

Твої “free spin” — не виграш, а пауза між диханням у 2:17 ночі.

Ти не ловиш рибу… ти ловиш тишу після того, як місяць засвітив океан.

А тепер? Ти просто плачеш на першому киданні… і зрозумів: це не гра. Це — терапевтичний ритм.

А твоя черга? Надси сьогодні йди до бару й запитай: «Хто там спить з телефоном?»… Там ніхто не відповідає. Але риба — так і чекає.

釣りゲームで勝つのは魚じゃない。\n静かな夜に、スマホの光に浮かぶのは、自分の呼吸の隙間。\nコインはいらない。\n求めているのは、「見られること」。\nあなたも、2時37分に一人で黙ってた？\n…私もそうだった。\n（※画像：窓際の月明かりと、無言のフィッシングロッド）