Ну от ж бо — замирала душа на місці, а я вирішив зробити гру, щоб вона плакала замість мене. 💧 Спочатку було лише шум під водою і світло як призма у тумані… І раптом ключ із зоряної пилки запустився — і я просто розплакався. Не через геймплей, а через те, що він вжив.

Хто ще колись працював над проектом у стані ‘ну просто дай мені вмерти’? Давайте обговоримо це в коментарях — хто з нас найбільше плакав над кодом? 😂

Quand j’ai enfin arrêté de chercher le « like »… j’ai créé un jeu qui pleure. Pas pour les stats. Pas pour les likes. Mais parce que le bouton tourne… et que mon cœur se souvient de ce qu’il était avant la dépression. Mon écran était noir comme un silence d’enfance — et soudain, une clé en forme d’étoile s’est allumée.

Vous aussi, vous avez un jouet qui ne répond pas ? #StarlightKey #GameTherapy