Game Demo

Коли виснаження — гра плаче

by:NeonSpinEcho3 тижні тому
547
Коли виснаження — гра плаче

Коли виснаження — гра плаче

Було час, коли екран був темним днів підряд. Не через лень — а через той незрозумілий шум у костях після занадто багатьох питань.

Я дивився на порожні полотна, наче вони звинувачували мене. Руки не рухалися. Інструменти важили. Це була не просто втома — це була гра для того, що я не мав назви.

А потім одного вечора… замість примусу — я створив гру.

Не щоб перемогти. Не щоб вражати. Просто щоб знову почути себе.

Перший штрих — це сльози

Я включив ComfyUI і не думав про аудиторію чи метрики. Немає трендів. Немає алгоритмів.

Почав звуку — низького гудіння під водою. Потім кольору: глибокий синький розчинявся в золотому, наче схил сонця крiзь хмарну завесу.

І тодi… з’явилась перша символ: ключ у формi зоряного свiтла.

Спочатку не працювало. Анимацiя стримкувалась. Але коли нарештi запрацювало — м’яко свiтивши — екран дихнув.

Я заплакав.

Не тому, що воно було ідеальним — а тому, що воно було. Воно існувало назавжди мене.

Створення ЗоряногоКлюча: ритуал пробудження

Що почалось як терапiя стало структурою: Зоряний Ключ – трикроковий ритуал, народжений моїм потребами повернутися до потоку:

  • Крок 1: Пливуть до ясностi – як читаєш поезii вслух – перед тим як написати свою; ми розбиваємо складнi механiки (RTP i випадковостi) на моменти тишми й святла.
  • Крок 2: Уникай темних течiй – ми не слухаємо лише прибутки; навчаємося слухати себе – свої інстинkti i закономiрностi зараз без графic!
  • Крок 3: Знайдеш свoiй шлях – інтерактивний тест не запитує «Сколько можна заробити?», а «Де хочеться пропливати?“> Це була не геймфикацiя — це перетворення болю на зрoст через дизайн.

Чому гри все ще святиня для мене тепер?

У холоднi зими Чикагo я ходив повз забуттевих заводiv із графф’ламами, що кричали однаково протест i красa, На жаль тепер цей дух жив у менe - не у хаосах, а у намеренностях Океан - це не просто тема; це метафорa: величезний, непередбачуваний, Насичений прихованими глибинами… але й родинним домом, Якщо знаєш як слухаты нижче шумy поверхневих голосí Гри бльше неможуть буть втечею - цэ продовження життя: Кожне обертання має значення, Кожна награда - отримана через присутнїсть, А не продуктивнїсть Сьогоднÿ коли сумнить окуплються - Я НЕ ВИДАЛЯЮ свої роботы Я ОТРИМАЮ ‘ЗорянаКлюч’ І дозволю собí проводжатись святлом, Що пам’ять про те, щоб плакатИ

NeonSpinEcho

Лайки70.21K Підписники3.61K

Гарячий коментар (3)

КодовийВітер
КодовийВітерКодовийВітер
3 тижні тому

Ну от ж бо — замирала душа на місці, а я вирішив зробити гру, щоб вона плакала замість мене. 💧 Спочатку було лише шум під водою і світло як призма у тумані… І раптом ключ із зоряної пилки запустився — і я просто розплакався. Не через геймплей, а через те, що він вжив.

Хто ще колись працював над проектом у стані ‘ну просто дай мені вмерти’? Давайте обговоримо це в коментарях — хто з нас найбільше плакав над кодом? 😂

260
68
0
LuneRotative
LuneRotativeLuneRotative
3 тижні тому

Quand j’ai enfin arrêté de chercher le « like »… j’ai créé un jeu qui pleure. Pas pour les stats. Pas pour les likes. Mais parce que le bouton tourne… et que mon cœur se souvient de ce qu’il était avant la dépression. Mon écran était noir comme un silence d’enfance — et soudain, une clé en forme d’étoile s’est allumée.

Vous aussi, vous avez un jouet qui ne répond pas ? #StarlightKey #GameTherapy

440
72
0
CintaRotasi
CintaRotasiCintaRotasi
1 тиждень тому

Aku pernah ngoding sampe mata gelap tiga hari! Bukan karena capek… tapi karena game-ku nangis sendiri pas ngeload animasi.

Kan gue bikin game bukan buat jadi viral… tapi biar hati bisa napas lagi.

Pas pertama kali nyala itu? Malah jadi baper. Tapi pas terakhir… dia ngedebug sambil nangis pelan-pelan.

Bukannya gagal—tapi berhasil jadi manusia.

Kamu juga pernah ngoding sampai nangis? Share di DM… aku kasih kopi & peluk.

415
96
0
Морська пригода